ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ЗМОЖЕТЕ:

з'ясувати, які зміни відбувалися в житті людини під впливом становлення індустріального суспільства; аналізувати зміни в різних сферах повсякденного життя населення країн західної і центральної Європи в цей період.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Яким був кількісний і соціальний склад населення Європи в Ранній Новий час?

2. Назвіть основні соціальні наслідки початкового етапу індустріальної революції. 3. Укажіть зміни, які відбувалися у вигляді європейських міст у Ранній Новий час. 4. Що було характерно для європейського житла й хатнього начиння в названий період? 5. Якими були особливості шлюбно-сімейних відносин і становище жінки в Європі в Ранній Новий час? 6. Як упродовж цього часу розвивалася європейська мода? 7. Що таке індустріальне суспільство та урбанізація?

Визначте основні зміни в житті людини, що відбувалися в цей час.

1. Людина в умовах становлення індустріального суспільства в країнах Європи. Суфражизм. У XIX ст. у Європі спостерігалося швидке зростання кількості населення. Протягом 1800—1900 рр. цей показник збільшився зі 190 млн до 420 млн осіб. Становлення індустріального суспільства в країнах Заходу спричиняло значні зміни в житті людини. Якщо раніше переважна частина населення жила в селах і працювала на землі, то зараз почала збільшуватися кількість жителів міст, де розташовувалися фабрично-заводські підприємства. Високим рівнем урбанізації характеризувалися промислові райони. Однак стрімке зростання кількості населення в цих регіонах загострювало тут соціальні проблеми.

Ознакою XIX ст. в країнах Заходу стали значні за обсягами міграції населення, яке вирушало до великих міст або інших країн у пошуках кращої долі. Міграційні процеси відбувалися у формі еміграцій та імміграцій.

Одним із джерел урбанізації стала також міграція населення як усередині країни, так і між країнами, континентами. Основний потік мігрантів був спрямований у великі промислові центри та США. Спочатку це були вихідці з Великої Британії, Німеччини, країн Скандинавії. В останній третині XIX ст. основу емігрантів склали переселенці з Італії та країн Східної Європи. Крім США, люди з Європи вирушали й до Латинської Америки. Так, до Бразилії після скасування там рабства в 1888 р. прибуло чимало трудових емігрантів.

НАСЕЛЕННЯ КРАЇН ЄВРОПи ТА США в XIX ст., млн осіб

Країна	1800 р.	1900 р.
Австрія	20,0	47,0
Німеччина	24,5	56,4
Велика Британія	20,5	37,0
Франція	26,9	39,0
Італія	17,2	32,5
Росія	37,0	125,6
США	5,3	76,2

Робота в парах. Обговоріть дані таблиці та дайте відповіді на запитання: 1. У якій країні темпи зростання кількості населення в цей період були найбільшими? Чим, на вашу думку, це було обумовлено?

2. Яка держава мала найбільшу кількість населення на початку та наприкінці XIX ст.?

міграція населення —

переселення людей з одного регіону або держави до іншого (іншої).

еміграція — вимушене або добровільне переселення людей до інших країн з економічних, політичних або релігійних причин.

Французька революція започаткувала на Заході рух жінок за зрівняння їх у правах із чоловіками. Ця боротьба жінок за емансипацію тривала протягом усього XIX ст. Вона мала три складові — права на освіту, на власність і виборчі права. Останню визначають як суфражизм. Упродовж XIX ст. він пройшов складний і тривалий шлях від появи цих ідей до перетворення суфражистського руху на вагомий чинник жит-

тя європейських країн. Суфражистки, пропагуючи свої ідеї, збирали мітинги й демонстрації, влаштовували обговорення, видавали за свої кошти й поширювали друковану літературу з викладом своїх вимог, надавали петиції до органів влади тощо.

У 1867 р. перші громадські об’єднання на підтримку надання виборчого права жінкам виникали у Великій Британії. Поштовхом для їхньої появи стали пропозиції члена палати громад британського парламенту ліберала Джона Стюарта Міл-ля додати до Другого білля про парламентську реформу положення про запровадження загального виборчого права.

У другій половині XIX ст. першою виборчі права жінкам у 1861 р. надала Південна Австралія, а в 1869 р. це здійснив штат Вайомінг у США.

Імміграція — в'їзд населення однієї країни до іншої на тимчасове або постійне проживання. Емансипація (від латин. emancipate) — 1) звільнення особи від будь-якої залежності, підлеглості, гноблення тощо;

2) емансипація жінок — надання жінкам рівноправ'я в суспільному, трудовому та сімейному житті; прагнення досягти рівних прав чоловіків і жінок.

Суфражизм — правозахисний рух за здобуття жінками виборчого права, а також проти дискримінації жінок у правовій, політичній та економічній сферах. Рух зародився у Великій Британії на межі ХІХ—

ХХ ст.

Повсякденне життя — один із процесів життєдіяльності людини, що відображається в буденних реаліях (умови життя, праці та відпочинку), а також чинники, які визначають норми поведінки та соціально-політичні уподобання більшості населення тієї чи іншої країни в певний історичний період.

Яких змін зазнавали міста Європи в XIX ст.?

2. Зміни у вигляді міст Європи в Новий час. У Новий час в повсякденному житті європейців під впливом розвитку економіки й процесів становлення індустріального суспільства відбувалося чимало змін.

«Довге» XIX ст. інколи називають «буржуазним», оскільки внаслідок руйнування «старого порядку» саме буржуазія стала тією верствою суспільства, чиї смаки й уподобання виступали як визначальні. Це знайшло відображення і в повсякденному житті населення. Більшість сіл і селищ у цей час, як і за попередньої доби, зберігали свій традиційний вигляд. Однак значна частина міст зазнала суттєвих перетворень.

З опису подорожнім вигляду Берліна на початку XIX ст.

Більшість вулиць [міста] широкі й обставлені будинками в чотири та більше поверхів. Не бракує також просторих площ. Від цього тут навіть дихається легше, ніж у Відні, Гамбурзі та інших містах, де будинки й люди скупчені на невеликих територіях. Широкі вулиці та взагалі красива архітектура будинків надають Берліну такого вигляду, яким можуть похвалитися небагато великих міст. Вільгельмштрассе, яка майже вся вкрита палацами, Лейпцигерштрассе, Унтер-ден-Лінден, як і надзвичайно гарні площі — Оперна, Вільгельмова та інші, — викликають захоплення в іноземців...

Робота в парах. Обговоріть зміст тексту та дайте відповіді на запитання: 1. Яке враження справив на автора тогочасний Берлін? 2. Які нові риси міської забудови можна визначити за джерелом?

У XIX ст. відбувалися зміни в плануванні міст. Тепер вони складалися із центральної частини, де мешкало заможне населення й було зосереджено все необхідне для його життя,

і передмістя, де селилася міська біднота, розташовувалися підприємства, дешеві трактири, поштові станції тощо. Для зв’язку між центральною частиною та передмістями прокладалися нові широкі вулиці.

Майже всі міста тогочасної Європи поступово зростали та прикрашалися будинками, що відповідали новим умовам життя. Старі будівлі зникали одна за одною, а нові шикувалися в довгі вулиці. Збільшення міст, навіть великих, відбувалося досить повільно, але все-таки до середини XIX ст. вигляд більшості з них змінився.

У центральній частині міст створювали площі, парки, бульвари тощо. На вулицях з’явився перший громадський транспорт. Через зростання цін на землю ставало все більше багатоповерхових будинків. Зокрема, у Парижі звели чимало семиповерхових прибуткових будинків, що поділялися на квартири, які здавалися в оренду. У другій половині XIX ст. з’явилися водогони, що працювали на силі пари. Перший водогін створили в Лондоні, дещо пізніше — у Парижі.

В оформленні будівель застосовували елементи нових мистецьких стилів — рококо, класицизм та ампір.

У XIX ст. міській архітектурі довелося вирішувати нові завдання. Зокрема, необхідні були просторі зали громадських будівель — вокзалів, банків, торговельних і виставкових павільйонів тощо, де стіни не заважали б пересуватися великим потокам людей. Це обумовило появу нових архітектурних рішень, конструкцій і будівельних матеріалів. Так, у будівництві почали широко застосовувати металеві конструкції, бетон і скло. Проте на вигляд будівель у робітничих передмістях більшість цих архітектурних нововведень не поширювалася.

Рококо — стиль мистецтва, для якого характерний відхід від реального життя у світ фантазії, театралізованої гри, міфологічних сюжетів тощо.

Класицизм — стиль мистецтва, якому притаманна підвищена увага до античних зразків духовної та матеріальної культури, що вважалися основою для наслідування; відображав природне прагнення людини краси, цілісності, простоти й зрозумілості змісту та форми.

Ампір — стиль мистецтва, що виник в Імперії Наполеона й став продовженням і завершенням класицизму. Для нього характерні масивні парадно-монументальні форми будівель та інтер'єрів.

Які зміни в житло і хатнє начиння принесло в Європу «буржуазне» XIX ст.?

3. Житло і хатнє начиння. Житло та умови життя в ньому в цей час, як і раніше, залежали від рівня заможності господаря, його вподобань та інтересів. Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або ви-наймали квартири. Найбідніші селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.

Будинки заможних верств у цей час опалювали високими чотирикутними печами — «голландками» (їх назвали так тому, що вони поширилися з Голландії). Буржуазія встановлювала на кухнях «плиту» — невисоку пічку із залізною панеллю, де було декілька отворів над вогнем для приготування їжі. Люди середнього достатку також здебільшого використовували печі з плитами. Незаможні найчастіше готували їжу над вогнищем.

У наш час користуються популярністю тандири.

Для освітлення приміщень використовували спочатку винайдені наприкінці XVIII ст. масляні лампи зі склом, із середини XIX ст. — гасові лампи, пізніше — газове освітлення, а із 70-х рр. XIX ст. до їхніх осель прийшло електричне освіт-

лення. Простолюдини часто освітлювали житло скіпкою. Усі ці способи освітлення досить часто спричиняли пожежі.

Заможні, а пізніше люди середнього достатку споживали їжу з порцелянового або фаянсового посуду, який набув поширення та значно подешевшав (у Європі відкрилися численні фабрики з його виробництва). Незаможне населення, як і раніше, користувалося переважно дешевим глиняним посудом. Завдяки фабрикам вироби зі скла стали доступні всім. Для приготування їжі використовували здебільшого мідний, залізний і чавунний посуд.

Попит буржуазії сприяв розвитку меблевого виробництва. Меблі вкривали червоним або чорним лаком і прикрашали різьбою, металевим оздобленням. Деякі предмети хатнього вжитку, такі як скрині, великі рундуки, майже зовсім вийшли зі споживання, тому що вже мало відповідали тогочасним потребам європейців. У незаможних верств населення можливостей стежити за змінами меблевих стилів узагалі не було, і вони найчастіше користувалися тим, що їм залишилося в спадок від родичів.

Невід’ємним елементом міських осель різного рівня забезпеченості ставали настінні й столові годинники. Вони немов символізували собою те, що в «буржуазному» XIX ст. «час — це гроші».

Доба індустріалізації примусила людей цінувати час. Із середини XIX ст. зростала потреба в настінних і кишенькових годинниках. На початку XX ст. з'явилися й наручні годинники.

Порівняйте риси, притаманні моді в Новий час та за попередньої доби.

4. Шлюб і сім'я. Мода. Шлюб і сім’я залишалися одними з найважливіших ланок тогочасного європейського суспільства. Зміни, що відбувалися в суспільстві, впливали на них, проте загалом не порушували їхньої сутності. У цей час, як і раніше, були поширені великі сім’ї, де діти жили разом із батьками. У заможних людей це значною мірою обумовлювалося спільною сімейною справою, а в родинах середнього та невеликого достатку — піклуванням про старих батьків і фінансовою неспроможністю розпочати самостійне сімейне жит-

тя. Кількість дітей у сім’ї також найчастіше визначалася заможністю та можливістю їх прогодувати.

Шлюби тогочасні європейці укладали як за взаємною симпатією, так і за домовленістю. Часто це був союз, що мав принести певну вигоду або користь. Шлюби осіб різного соціального або майнового становища суспільство найчастіше засуджувало.

Французька революція спричинила значні зміни як у стилі життя в цілому, так і в тогочасній моді зокрема. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність. Узагалі буржуазний костюм виник в Англії після перемоги там революції, а пізніше поширився на всю Європу. Тепер фактично представників різних станів уже не можна було розрізнити за одягом. Усі могли носити те, що дозволяли їхні прибутки.

Мода набувала загальнонаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де зберігався свій національний костюм, ще не переміг процес індустріалізації й не набуло розвитку фабричне виробництво одягу.

Чоловічий костюм, на відміну від попередньої доби панування галантності, став більш практичним.

Тепер буржуазний костюм підкреслював, що це одяг невтомної заповзятливої людини, головним змістом життя якої є діяльність. Власник буржуазного костюма був активним, швидко рухався, й одяг не мав йому заважати. Зникли будь-яка декоративність, святкове різнобарв’я, кольори стали нейтральними. Костюм зводився до простих головних ліній.

У XIX ст. набагато частіше, ніж раніше, змінювалися стилі моди. Лише у Франції послідовно змінювалися стилі моди часів революції, Директорії, Консульства і Першої імперії, Реставрації тощо. Костюм перетворився на засіб підкреслення політичних уподобань його власника. Модні стилі швидко поширювалися й не менш швидко змінювалися завдяки масовому виробництву фабричної промисловості.

Жіноча мода намагалася підкреслити особисті якості й природну привабливість власниці вбрання. Водночас жінка прагнула виглядати просто та відчувати себе вільно, що й обумовило відмову від поширених раніше корсажів, нижніх спідниць і ватних підкладок, заміну чудернацьких башмачків на величезних підборах зручними сандалями.

У тогочасній Європі роль центру чоловічої моди відігравав Лондон, жіночої — Париж.

Ставлення до шлюбу в середовищі буржуазії мало певні особливості. Чоловіки досить часто ставилися до вибору пари як до вигідної угоди, а жінки, у свою чергу, намагалися обміняти свою молодість і красу на вище становище в суспільстві. Таке уявлення про шлюб призвело до появи значної кількості шлюбних посередників, для яких укладання союзу між чоловіком і жінкою стало вигідною професією. Якщо раніше вони діяли потай, то тепер відверто пропонували свої послуги, розміщуючи оголошення в газетах. Новим явищем суспільного життя стала публікація в пресі шлюбних оголошень про пошук партнера з бажаними вимогами до нього. ця традиція була започаткована у Великій Британії у XVIII ст. й поширилася звідти на всі європейські країни.

Упродовж «довгого» XIX ст. українські міста й містечка, перебуваючи під імперською владою, зазнавали змін.

У Наддніпрянській Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, у центрі кожного губернського й повітового міста з'являвся адміністративний центр із площею, навколо якої розміщувалися будівлі в стилі класицизму. центральні вулиці та площі великих міст за розпорядженнями імперської влади вимощувалися бруківкою та освітлювалися гасовими ліхтарями. Однак більшість вулиць залишалася незабрукованою та майже непрохідною в дощову погоду.

У XIX ст. на місці давніх напівзруйнованих міських фортець і замків, які розміщувалися в центрі міст, прокладали нові вулиці й місця для прогулянок. Особливо багато таких змін зазнавали західноукраїнські міста на землях у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії. Наприклад, у Львові під давнім Високим замком створили парк. Передмістя поступово об'єднувалися з містами, а давні шляхи перетворювалися на міські вулиці.

XIX ст. стало часом, коли у великих українських містах з'являлося дедалі більше кількаповерхових цегляних будинків. До участі в міській забудові

в Наддніпрянщині залучалися відомі російські архітектори, на західноукраїнських землях — відомі австрійські архітектори.

У 70-х рр. XIX ст. у великих містах з'явилися водогони, а у 80-х рр.

XIX ст. — телефонний зв'язок.

На підставі фактів, розглянутих у параграфі, сформулюйте судження про:

зміни в житті людини в умовах становлення в країнах Європи індустріального суспільства;

прояви боротьби жінок за свої права в цей період; нові риси в розвитку європейських міст у Новий час; зміни в житлі й хатньому начинні європейців у цей період; шлюбно-сімейні відносини й тенденції розвитку моди в Європі XIX ст.

Запитання і завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Продовжте розповідь».

Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають викласти зміст розглянутого матеріалу, відповідаючи по черзі одним реченням, так, щоб вийшла спільна розповідь. Перемагає учень/ учениця, чиє речення буде останнім.

2. Які зі змін, що відбувалися в житті людей у період становлення індустріального суспільства, ви вважаєте найважливішими й чому? 3. Порівняйте зміни, які відбувалися в Новий час у містах центральної і західної Європи та на українських землях. 4. Порівняйте житло й хатнє начиння європейського населення в XIX ст. й сучасності. 5. Визначте спільне й відмінне в тенденціях розвитку моди в XIX ст. та в наш час.

6. Складіть таблицю «Повсякденне життя населення західної і центральної Європи в Новий час».

Сфера життя	Які зміни відбулися

7. Підготуйте повідомлення з презентацією (представленням своєї роботи) за однією із запропонованих тем (на вибір): 1) «Європейська мода XIX ст.: тенденції та особливості»; 2) «Уявлення про здоров'я й безпеку людини в Європі в Новий час». Скористайтеся відповідним планом-схемою в додатках до підручника (с. 225).

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Гісем, Мартинюк 2022